Богослужіння у день Святого Духа

У понеділок першої седмиці після П’ятидесятниці, 5 червня, Свята Православна Церква молитовно вшановує і прославляє Святого Духа. Це пов’язано з традицією Східної Церкви наступного дня після великого свята віддавати честь тим особам, що виконували головну роль у цьому святі. У день П’ятидесятниці святкують саму подію зішестя Святого Духа на Апостолів, а в понеділок віддають особливу честь Святому Духові, як третій Божій Особі.

Богослужіння у неділю П’ятидесятниці

У неділю, 4 червня 2017 року, Свята Православна Церква радісно святкує день Святої Трійці. Згідно Святого Євангелія на 50-тий день після Воскресіння Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа Дух Святий зійшов на апостолів.

Богослужіння у батьківську поминальну суботу

Перед святкуванням Святої Тройці у православних проходить батьківська поминальна субота Троїцька, яка починається з вечора п’ятниці спеціальною поминальною службою, — парастасом. Парастас перекладається з грецького як клопотання. Вся Українська Православна Церква молиться перед Господом за своїх від віку спочилих православних.

Богослужіння у неділю після Вознесіння

У неділю 7-му після Пасхи, неділю після Вознесіння, 28 травня 2017 року, Свята Православна Церква молитовно вшановує пам’ять святих Отців Першого Вселенського Собору, які спільно засудили єресь Арія і затвердили правдиве вчення про Божество Сина Божого.

Архієрейське богослужіння у Неділю 6-ту після Пасхи, про сліпого

21 травня 2017 року, у Неділю про сліпого, у монастирі прп. Серафима Саровського, було звершено Божественну літургію . Богослужіння очолив правлячий архієрей, митрополит Галицький керуючий Івано-Франківською єпархією Андрій

Богослужіння у 4-ту неділю після Пасхи

За Православним календарем неділя 4-та після Пасхи, про розслабленого.

Недільне богослужіння Святих жінок-мироносиць

У 3-тю Неділю після Великодня Свята Церква згадує пам’ять святих жінок-мироносиць, і праведних Йосифа Аримафейського і Никодима – таємних учеників Христових.

Не згасне пам’яті свіча

«Третій Ангел просурмив і впала з неба велика звізда, що горіла, немов світильник. І впала на третину рік і на джерела вод. Ім’я цієї звізди — полинь. І третина вод стала полином. І багато людей вмерли від вод, тому що вони гіркими стали…» (Біблія. Новий завіт. Откровення святого Іоана Богослова).

Монастирське богослужіння у Фомину неділю

Світлий тиждень закінчується Фоминою неділею, яка немовби є заміною (повторенням) самого пасхального дня, тому і названа ще Антипасхою (з грецької – «замість Пасхи»).

Богослужіння в свято Світлого Христового Воскресіння — Пасхи.

16 квітня свята Православна Церква відзначає одне із найбільших свят у році Світле Христове Воскресіння або Пасха.

Богослужіння у п’ятницю Страсної седмиці

14 квітня 2017 року, у п’ятницю Страсної седмиці, намісник…

Вітальне слово Архімандриту Максиму з нагоди 30-ти річчя. 

Ці весняні, теплі-сонячні дні прийміть найщиріші вітання з днем Вашого 30-ліття.
Кожний рік Вашого життя – це нові здобутки, досягнення, випробовування… 

«Стяжи дух мирний, і тисячі коло тебе спасуться» — так преподобний Серафим Саровський визначав головне покликання кожної людини — стати чадом Божим, стяжати Божественний дух і зосередити його у собі. І приходять прихожани до обителі, аби щиро підкоритися волі Христової через зречення від власної волі.

Ковалівський чоловічий монастир — історія створення

Ковалівський монастир не має, як інші обителі, багатовікової історії, але має великого покровителя. Великий молитовник преподобний Серафим Саровський народився у XVIII столітті і явив образ любові Христової до всіх людей, лікуючи їх рани тілесні і душевні.

Ковалівський монастирСвято-Серафимівський Ковалівський чоловічий монастир розташований на особливому місці, яке за давньою історією очікувало на чудо. Промислом Божим воно було визначено для будівництва обителі, про що свідчить унікальність місцевості. Історія створення монастиря починається із зародження скита у 2012 році, в якому оселився ієромонах Максим.

За благословення Митрополита Мефодія, Предстоятеля УАПЦ у квітні 2012 року на цьому місці біла відслужена перша Літургія. У серпні цього ж року було освячене місце під подальше будівництво монастиря. У маленькій капличці, збудованій парафіянами, щодня відбувалися богослужіння. Сотні паломників з усіх куточків линули до цього святого благословенного місця аби за заступництвом Божої Матері оздоровити душу й тіло.

Через два роки постала справжня святиня – монастирський храм на честь святого прп. Серафима Саровського, який освятив Його Блаженство, Блаженніший Мефодій, Предстоятель УАПЦ на запрошення ігумена Максима (Волошенюка). З цього часу почалося духовне становлення новоосвяченої обителі.

Священний Синод передав Свято-Серафимівський скит у 2015 році до Івано-Франківської єпархії, і згодом його було реорганізовано у ковалівський монастир. 1 серпня 2016 року на честь 5-ої річниці утворення Святої обителі у день храмового празника прп. Серафима Саровського перед початком богослужіння відбулося освячення монастирської ікони «Образ Пресвятої Богородиці Ковалівської».

Чернецтво, благословенне Церквою — це шлях до Христа, до набуття вічного життя

Сьогодні в стрімкий сучасний вік декому не зовсім зрозумілий і прийнятний сенс чернецтва. Вступ до чернецтва є справою благою і Богоугодною, але старці і досвідчені духівники далеко не всіх благословляли до чернечого життя. Помиляється той, хто шукає у чернецтві заспокоєння. Святі отці попереджують, що світські труднощі, в порівнянні з монастирськими, здаватимуться нікчемними.

Доволі часто зустрічаються випадки, коли людину благословляють не йти у чернецтво,бачачи духовними очима майбутні падіння і катастрофи, які можуть бути з людьми слабкими і немічними. Таким радять смиренно жити в світі, краще ніж, вступивши до чернецтва, порушувати обітниці і паплюжити недбайливим житієм ідеали чернечого життя.

А деяким, навпаки, духівники радили йти в монастир, прозріваючи їх чернече призначення. Адже віддаливши християнина від суєт і клопотів світу, чернецтво здатне з’єднати його, за допомогою покаяння і плачу, з Богом, розкривши в ньому Царство Боже.

У Свято-Серафимівському ковалівському чоловічому монастирі існує декілька ступенів на шляху до чернецтва. Той, хто бажає стати ченцем, після відповідного випробування приймає обітниці. Коли відбувається постриг волосся на голові ставленика, називається його чернече ім’я, чернцеві в цей момент дається відчути ту радість і те блаженство, які відчувають ангели в Царстві Небесному. Чернечий постриг — це народження ангела, чернецтво — це насправді ангельський чин.

Ковалівський монастир дає молитву за близьких і далеких, за тих, кого ненавидять і люблять, за весь гріховний світ, що, можливо, стоїть ще лише завдяки молитві праведників і подвижників — ось головна справа чернецтва. Очистивши молитовним подвигом серце, братія монастиря з любов’ю допомагає людям. Своєю працею, відвертим покаянням, як видимим втіленням діяльної любові, монахи створюють на землі подобу раю.

Сподіваючись на милість Божу і заступництво прп. Серафима Саровського, відчуваючи глибокий духовний зв’язок з великим молитовником, братія монастиря у праці і молитві за відродження України, творить нову святиню української землі.